Окостуватий

Око́стуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Ном. № 13937. Цей віл худий, але окостуватий. 2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево сокира відскакує. Вас. 146.

Сучасні словники

ОКОСТУВАТИЙ, а, е, розм. 1. З широкими кістками; костистий. Цей віл худий, але окостуватий.

2. Твердий, як кістка. Окостувате дерево - сокира відскакує (Сл. Гр.). Тлумачення слова у сучасних словниках Значення в інших словниках окостуватий — око́стуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови окостуватий — -а, -е, розм.

1》 З широкими кістками; костистий. 2》 Твердий, як кістка. Великий тлумачний словник сучасної мови окостуватий — КОСТИ́СТИЙ (який має широкі, великі, випнуті кістки), ШИРОКОКО́СТИЙ, ОКО́СТУВАТИЙ розм. Він був високий на зріст, широкий в плечах, костистий (І. Нечуй-Левицький); 

Просто проти дверей лежав здоровий, широкоплечий і ширококостий ґевал (Ю. Смолич); Цей віл худий, але окостуватий (М. Номис). Словник синонімів української мови окостуватий — Око́стуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9

Ілюстрації