Злосливо

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Злосливо, нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.

Сучасні словники

ЗЛОСТИ́ВО. Присл. до злостивий. Філіпчук злостиво усміхнувся. — Забавний ви, пане Завадко, перепрошую, що я так висловився! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 137); На перших же десятках метрів від берега океанські хвилі злостиво карали мене (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 233); Не хочеться думати, що Василь лихий, що іронізує злостиво (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 604.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання