Гіренько

Гіренько, нар. Ум. отъ гірко.

Сучасні словники

ГІРЕ́НЬКО. Присл. до гіре́нький. А дівчина сама зосталась, Сльозами гіренько заллялась (Рудан., Тв., 1956, 79); — Я, кумко Йванихо, робила Гіренько на грошики ті: Ні смачно я в’їла, ні впила, Дрижала на раз на слоті [сльоті] (Фр., X, 1954, 175).

(Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 74.)

Гіренько нар. Ум. отъ гірко.

(Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 285.)

Гірко, горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. Гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.

(Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 286.)

Ілюстрації