Гіренько

Гіренько, нар. Ум. отъ гірко.

Сучасні словники

ГІРЕ́НЬКО. Присл. до гіре́нький. А дівчина сама зосталась, Сльозами гіренько заллялась (Рудан., Тв., 1956, 79); — Я, кумко Йванихо, робила Гіренько на грошики ті: Ні смачно я в’їла, ні впила, Дрижала на раз на слоті [сльоті] (Фр., X, 1954, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 74.

Гіренько нар. Ум. отъ гірко.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 285.

Ілюстрації