Одна

Одна. См. Один.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОДНА́ див. один.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Одна. См. Один.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОДИ́Н, одного́, ч.; ОДНА́, одніє́ї і одно́ї, ж.; ОДНО́ і ОДНЕ́ , одного́, с. (мн. одні́, одни́х), числ. кільк.

1. Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два; // Кількість із 1 одиниці. Багато ж тих корінців — страх як багато. Один, два, три… десять, ціла жменя, ціла купа… (Коцюб., І, 1955, 206); В цьому році відділ народної освіти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять фунтів жита, один фунт цукру та дві пачки сірників (Стельмах, II, 1962, 97); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Бажан, Вибр., 1940, 109); // у знач. ім. оди́н, одного́, ч.; одна́, одніє́ї, і одно́ї, ж.; одно́ і одне́, одного́, с.; мн. одні́, одни́х. Окрема істота або предмет із сукупності подібних. Двоє кукало, а одно полетіло (Номис, 1864, № 13788); Послали одного з табору по воду, бо вже пора була і каші варити (Кв.-Осн., II, 1956, 10).

• Не оди́н — декілька, багато. О. Хведор був веселий, реготун. Не один повіт знав о. Хведора; його знала навіть уся губернія (Н.-Лев., І, 1956, 116); Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майже без гілля (Довж., І, 1958, 388); Ні оди́н — ніхто, ніщо з усіх; жоден. Роман мовчав. Він був тихий на вдачу .. і дуже несміливий: ніколи він не зачіпав ні однієї дівчини ні словами, ні жартами (Н.-Лев., VI, 1966, 304); Росив дощ, і від цього ніч ще гірше темніла.. А в селі ні одного світла (Ірчан, II, 1958, 85);
• Оди́н-два; Оди́н-дру́гий — уживається при називанні неточної, приблизної кількості; декілька. Все казало, що удар одна-друга негода — і вона, як зламана, зігнеться (Мирний, IV, 1955, 114); Все оце триває недовго, не більше одної-двох хвилин (Л. Укр., II, 1951, 82);
• Оди́н на оди́н:

а) з ким-небудь на самоті, без свідків; віч-на-віч, сам на сам. Так піду я в поля неозорі Із піснями один на один (Мал., Запов. джерело, 1959, 71);

б) без чиєї-небудь участі, допомоги, без чужого втручання. Ото як зчепляться з Павлом. Один на один. З присутніх навмисне ніхто не встряє, хоч і кипить не один серцем на Павла, — Артем і сам упорається (Головко, II, 1957, 419).

• Одна́ нога́ тут, [а] дру́га там див. нога́;
• Одни́м ву́хом чу́ти (слу́хати і т. ін.) — те саме, що Кра́єм ву́ха чу́ти (почу́ти і т. ін.) (див. край1). [Остюк:] Чув я одним вухом, що і ви у нього коники купували (Корн., II, 1955, 104)
• Одни́м ду́хом:

а) відразу, без перерви. Брат одним духом вихилив молоко (Дім., І будуть люди, 1964, 271);

б) дуже швидко, вмить. [Кряж:] Світлано, сходи до Матвія. Скажи, хай зараз запряже коней в гарбу і одним духом їде сюди! (Зар., Антеї, 1962, 206);

• Одни́м о́ком подиви́тися (гля́нути і т. ін.) див. о́ко1; Стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (у труні́ і т. ін.) див. нога́;
• [Усі́] до о́дного — всі без винятку. Пани до одного спеклись, Неначе добрі поросята (Шевч., II, 1963, 121); І всі козаки до одного піднесли й випили вино за славу (Довж., І, 1958, 257);
• [Усі́] як оди́н (одна́):

а) одностайно, дружно. Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (Головко, II, 1957, 313); Вперше в бухгалтерії контори "Міськенерго" разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна… (Логв., Давні рани, 1961, 120);

б) те саме, що [Усі́] до о́дного. Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Л. Укр., І, 1951, 231); Ці [бійці] — як один — в новому обмундируванні, з чистими незасмаленими казанками за плечима (Гончар, III, 1959, 171).

2. у знач. прикм. Який живе, стоїть і т. ін. самотньо, окремо від інших; одинокий, самотній. Один я на світі без роду, і доля — Стеблина-билина на чужому полі (Шевч., І, 1963, 88); Цвіте садок. І дітвора в алеях обручі ганяє. А я один. Сумна пора. Не видно їй ні дна, ні краю (Сос., І, 1957, 147); Ясногорська подумала раптом, що може отак закам’яніти, як стоїть. Закам’яніє справді, реально, за якусь хвилину і залишиться стояти вічно, одна серед цього пустельного степу (Гончар, ІІІ, 1959, 184); // у знач. ім. оди́н, одного́, ч. Те саме, що одина́к 1, 2. — Припустимо, що Танюшкіна капіталістична кузня не зломить… Але що значить один могутній коваль Танюшкін? Один же в полі не воїн (Бурл., Напередодні, 1956, 75).

• Оди́н одинце́м — зовсім самотній. Може, в окопах уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем на всю дамбу? (Гончар, III, 1959, 365); То диво, а не дуб. Один одинцем стоїть на узгір’ї, міцно уп’явся могутнім корінням у піщану землю (Збан., Сеспель, 1961, 434); Оди́н одни́м; Оди́н-єди́ний; Оди́н-одні́сінький; діал. Оди́н-одні́ський;
• Одни́м оди́н;
• Одни́м одні́сінький:

а) лише один; єдиний. Стає млосно, йде обертом голова.. В голові одна-одина думка: тільки б не впасти! (Хижняк, Тамара, 1959, 257); Є такі люди, яких можна описати одним-єдиним словом (Загреб., Спека, 1961, 20); Над Трахтемировим високо На кручі.. Стоїть одним одна хатина… (Шевч., II, 1963, 42); У заможного козака Кабанця була одним одна дочка Мотря (Мирний, І, 1949, 185); — Він як подружку любив Галю, знав, що вона одного-однісінького кохала у всьому світі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 279); Бездонне склепіння ясно-голубого.. неба увінчало нежарке сонце й одним однісінька пухка хмарина (Ю. Янов., Мир, 1956, 199); Чи лиш одно-одніське слово: "зрада", лиш слово "зрада" у душі лишилось?.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 50);

б) зовсім самотній. Один-однісінький, бувало, Сидить [Івась] собі у бур’яні Та клепку теше (Шевч., II, 1953, 319);

• Оди́н як па́лець див. па́лець;
• Оди́н як перст див. перст; Сам оди́н див. сам.

3. у знач. прикм., з частками тільки, лише і без них. Ніякий інший, крім названого; тільки названий (уживається при виділенні з ряду інших окремої особи, предмета і т. ін.). Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав (Котл., І, 1952, 253); Тільки один Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається (Мирний, І, 1949, 391); Одна була розвага в баби. Як тільки забували зачинить двері, крізь них влітала з сіней зозулястенька курка і прожогом бігла до баби (Коцюб., II, 1955, 273); Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Шевч., II, 1953, 81); Степан Васильович, посміхаючись одними очима, відповів йому: — І тут нам не по дорозі (Стельмах, І, 1962, 19); // у знач. ім. одно́ (одне́), одного́, с. Тільки те (це); єдине. Про себе одне знала [Катря], що не судилося їй життя щасливе, то буде вже так (Головко, II, 1957, 191).

4. у знач. займ. вказ. Той самий. Після смерті батька та матері (вони під холеру померли одного-таки й року) громада оддала сироту далекій родичці (Мирний, І, 1949, 149); Старалася [Маруся] запевнити себе, що біжить в одному напрямі.., але внутрішній голос казав, що.. вона, може, десять разів уже міняла напрям (Хотк., II, 1966, 271); — От ми й зустрілися, — кажу я, а наче зовсім недавно ми з вами жили в одній кімнаті (Ю. Янов., II, 1958, 39); // Однаковий, тотожний. — Коли б я був одної з вами думки, я б зараз кинув службу, — вмішався Рудик (Коцюб., І, 1955, 201); Ім’я їй — Ната. Олег одних із нею літ (Сос., II, 1958, 457); // у знач. ім. одно́ (одне́), одного́, с. Те саме. Чи їде, чи ходить, — на одно виходить (Укр.. присл.., 1955, 196); Обоє.. одного хотять, одне люблять (Кв.-Осн., II, 1956, 307).

• В оди́н го́лос див. го́лос;
• В оди́н гуж тягти́ — діяти заодно. Свідків усіх добрано таких, що вони в один гуж тягли (Гр., II, 1963, 417);
• В одно́:

а) дружно, одностайно. Після спектаклю всі товпились коло неї, вітали її, руки стискували, і всі в одно впевняли, що у неї — талант (Вас., II, 1959, 94);

б) настирливо, вперто. — Я її [жінку] не люблю, — твердив він [Гнат] в одно (Коцюб., І, 1955, 34); — Додому — скиглили [якути] в одно, але втікати — не посміли (Л. Укр., І, 1951, 407);

в) однаково. Не в одно бреше (Номис, 1864, № 6965);

• В одну́ ду́дку гра́ти див. ду́дка;
• В одну́ ду́шу див. душа́;
• В одну́ мить див. мить;
• В одну́ шку́ру див. шку́ра;
• Все одно́ див. весь1;
• [За] одни́м за́ходом див. за́хід2;
• За одни́м ри́пом див. рип;
• Оди́н і той же;
• Оди́н і той са́мий — такий самий, той самий; однаковий. Зурна повторяла один і той самий голос, монотонний, невиразний, безконечний, як пісня цвіркуна (Коцюб., І, 1955, 395); Павло Гречаний всю зиму не злазив із печі, .. і всю зиму йому снився один і той же сон (Тют., Вир, 1964, 507);
• Оди́н чорт див. чорт;
• Одне́ (одно́) і те ж;
• Одне́ (одно́) і (й) те са́ме — те саме; однакове. Влада і народ у нас — одне і те ж (Козл., Відродження.., 1950, 87); — До Лісовського треба піти. Він добре знає Чорнокнижного, а той, якщо захоче, законом за одне й те саме і голову зітне, і святим праведником зробить (Стельмах, І, 1962, 439);
• Одни́м ми́ром ма́зані див. ми́ро;
• Одного́ по́ля я́года див. я́года;
• Ста́вити (поста́вити) на одну́ до́шку див. до́шка;
• Стри́гти (постри́гти) [всіх] під одну́ гребі́нку див. гребі́нка.

5. у знач. прикм. Цілісний, неподільний; єдиний. Ми воля єдина, Ми сила одна — Радянська Країна, Труда сторона (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 40); Народи всі — одна сім’я (Сос., І, 1957, 431).

6. у знач. прикм. Окремий серед названих, видимих і т. ін. людей, предметів тощо. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина.. і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою (Н.-Лев., II, 1956, 262); І сумно, сумно з них один дививсь на мене… (Сос., І, 1957, 442); Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут (Гончар, Тронка, 1963, 220).

7. у знач. прикм. Перший серед названих. З вікон низеньких сільських хат блискає світло.. Чоловіки: одні — чоботи латають, другі — рукавиці плетуть, треті — що інше… (Мирний, І, 1949,327); По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці (Тич., І, 1957, 34).

• Оди́н [від] о́дного (дру́гого), з вищим ступенем прикм. — уживається при зіставленні, порівнянні значної кількості подібних людей, предметів, явищ і т. ін. Перед очима Химиними просувалися картини одна одної сумніші (Коцюб., І, 1955, 94); Пейзажі змінювалися по долинах, сопках і узгір’ях легендарного Примор’я, один від другого глухіший і таємничіший (Довж., І, 1958, 104);
• Оди́н в оди́н:

а) уживається при вказуванні на однакові (перев. добрі) якості кого-, чого-небудь. Це була ставрида. Одна в одну, зеленоспинна, сріблобока, ротата (Збан., Мор. чайка, 1959, 127); Параскіца, побачивши стільки добірного, золотавого зерна, сплеснула долонями: — Боже мій! Яке зерно, одне в одне… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 216);

б) дуже близько між собою; впритул. Плоти стояли один в один до самої затоки (Десняк, Опов., 1951, 30);

• Оди́н за одни́м; рідко Оди́н за дру́гим;
• Оди́н по о́дному; рідко Оди́н по дру́гому — уживається при вказуванні на черговість, ритмічність або послідовність у протіканні чого-небудь. Під нами шаланди, розпустивши паруси,.. одна за одною відриваються від берега (Ю. Янов., II, 1958, 45); Непомітно підстерегла мене тяжка хвороба — цинга, один за одним почали випадати зуби (З глибин душі, 1959, 10); Співак перший сплигнув на землю, построїв трактори в ряд і махнув рукою — глушити мотори. Один по одному мотори затихли (Головко, І, 1957, 406); А слізочки закапали одна по другій швиденько (Вовчок, І, 1955, 293);
• Оди́н з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного — не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (Панч, На калин. мості, 1965, 71); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Мирний, І, 1949, 377); Видно було, що діти довго.. чекали гостей і тепер одне поперед одного хотіли чимось прислужитись офіцерам (Гончар, III, 1959, 91);
• Оди́н о́дного; рідко Оди́н дру́гого; Оди́н о́дному; рідко Оди́н дру́гому і т. ін. — взаємно (про кожного з двох). Поранені виходили з бою, підтримуючи один одного (Довж., І, 1958, 290); Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала (Мирний, І, 1949, 385); Мій боже милий, як-то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці (Шевч., II, 1963, 321);
• Оди́н побі́ля́ о́дного; Оди́н повз оди́н — дуже близько між собою; впритул;
• Одне́ до о́дного — уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. небажаного, неприємного. Одно до одного — й журба Христина ширшала, вищала, глибшала… (Мирний, І, 1949, 296).

8. у знач. займ. вказ. Саме цей, такий, а не інший (уживається при протиставленні). В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти і часом переважало одне почуття, часом друге (Коцюб., І, 1955, 215); [Сторчак:] Я люблю тебе, а ти… [Мар’яна:] Я живу одним життям, ти — іншим. Ти ненавидиш те, що люблю я… (Зар., Антеї, 1961, 30); Це просто чудо якесь з чоловіком тут робиться. Внизу під скелею, був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! І бачить далі, і чує далі… (Гончар, III, 1959, 103).

9. у знач. займ. неознач. Якийсь, котрийсь. Пішла я на заробітки в город; стала в одних панів за наймичку (Вовчок, І, 1955, 86); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Л. Укр., І, 1951, 279).

• Одно́ї (одніє́ї) весни́ (о́сені, зими́) — якось навесні (восени, взимку). Одної весни вийшли ми рано з дому, пристали в Кумицях, як і звичайно, на третій день увечері (Вовчок, І, 1955, 38);
• Одного́ дня (ра́нку, ве́чора) — якось удень (вранці, увечері). Одного сонячного дня корабель чує далекі гарматні постріли (Ю. Янов., II, 1958, 80); Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка (Хотк., І, 1966, 123);
• Одного́ ра́зу — якось, колись. Одного разу, коли Каленик Романович стояв біля горна і розмовляв з учнями про ковальські справи, Рубін раптом додумався: "От візьму терпужок, всуну у вогонь.." (Сенч., Опов., 1959, 4); Що за оди́н — хто такий; що за людина. — Що ти за один? — питаю закостенілого товариша (Фр., II, 1950, 341); Ці люди сподобалися Данилкові, хоч він і не став їх розпитувати, що вони за одні (Панч, Синів.., 1959, 107); Що воно за один той Віллі, визначити, звичайно, важко (Коз., Блискавка, 1962, 145).

10. у знач. присл., одно́. Весь час; постійно, безперервно. Лежить Карпо на лаві плазом, мов зарізаний кабан, і пальцем не ворухне, одно постогнує (Коцюб., І, 1955, 303); Сонце під обід — і так пече, що й Лиска.. умокріла вся, й півник одно роззявляє дзьоба, одно роззявляє — нічим дихати (Вирган, В розп. літа, 1959, 269).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1) Одна́

• оди́н/одна́/одно́/одни́

числ., употр. наиб. часто

Морфология: сколько? оди́н до́м, одна́ рука́, одно́ сло́во, (нет) скольких? одного́ до́ма/сло́ва, одно́й руки́, скольким? одному́ до́му/сло́ву, одно́й руке́, (вижу) сколько? оди́н до́м, одну́ ру́ку, одно́ сло́во, (вижу) сколько? одного́ челове́ка, сколькими? одни́м до́мом, одно́й руко́й, одни́м сло́вом, о скольких? об одно́м до́ме, одно́й руке́, одно́м сло́ве, сколько? одни́, (нет) скольких? одни́х, скольким? одни́м, (вижу) сколько? одни́, сколькими? одни́ми, о скольких? одни́х

1. Один — это цифра и число 1 (наименьшее в десятке). Один плюс один равно двум. | Шесть минус пять равняется одному.

2. При нумерации домов, квартир и т. п. один обозначает номер дома, квартиры и т. п., от которых начинается отсчёт всех остальных. Дом пять, квартира один. | У вас билет в ложу номер один. | Купе номер один находится в начале вагона.

3. Если что-либо является, считается и т. п. задачей номер один, значит, именно это нужно сделать прежде всего, поскольку это очень важно. В настоящий момент задачей номер один для правительства является преодоление экономического кризиса.

4. При мерах веса, длины, объёма, а также при исчислении чего-либо один обозначает количество какого-либо материала, вещества, предметов, имеющихся, находящихся где-либо, и т. п. Сколько ты купил масла! — Один килограмм. | Мы прошли один километр, а ты уже устал. | Отрежьте, пожалуйста, один метр ткани. | В нашем городе один бассейн и два стадиона.

5. Если человек находится, живёт где-либо, приходит куда-либо и т. п. один, значит, без других людей, не вместе с кем-либо, не в сопровождении кого-либо. Ты приехал один? | Я здесь совершенно один. | Не страшно тебе одному в таком огромном доме?

6. Если вы оставляете детей одних, значит, без присмотра взрослых.

7. Если вы говорите, беседуете, встречаетесь и т. п. с кем-либо один на один, значит, наедине, без присутствия, участия других людей, только вы и тот, с кем вы говорите, встречаетесь и т. п. Лучше будет, если мы обсудим это один на один. | Такие вопросы один на один не решаются, необходимо согласие всех членов семьи. | Давай встретимся в городе, пообедаем один на один.

8. Если человек делает, выполняет и т. п. что-либо один, значит, без помощи других людей, своими силами. Такой огромный ковёр ты выткала одна! | Я один посадил этот сад. | Одному ему не справиться с работой.

9. Я один-одинёшенек, говорите вы, когда хотите подчеркнуть, что с вами или у вас совершенно никого нет, вы пребываете, находитесь и т. п. где-либо в полном одиночестве. Заходи, я дома один-одинешенек: дети в школе, жена на рынок ушла. | Что ты здесь делаешь, один-одинёшенек?

10. Кто-либо (остался) один, говорите вы о человеке, у которого нет семьи. Мужа на войне убили, детей Бог не дал — одна я. | Родители умерли, дети остались одни.

11. Если о чём-либо или о ком-либо вы говорите, что он у вас один, значит, он единственный, другого у вас нет. Как же мне о сыне не заботиться, ведь он у меня один. | Дорожу этим экземпляром рукописи, он у меня один.

12. Один в поле не воин, говорите вы, имея в виду, что без поддержки других людей сделать, изменить и т. п. что-либо невозможно.

13. Один вы употребляете тогда, когда хотите выделить что-либо или кого-либо, подчеркнуть исключительность кого-либо или чего-либо. Ты одна моя награда! | Кот ест одну рыбу. | Чаю в станционном буфете не было, предлагался один кофе. | Одним только детям и художникам свойственно удивляться жизни. | У нас в команде одни мальчики. | От тебя одни неприятности! = только, исключительно

14. Если вы говорите, что от кого-либо одни глаза (одни кости, один нос) остались (остался), значит, он очень сильно похудел.

15. Одну минуту! или Подожди одну минуту! — так вы говорите, когда просите кого-либо чуть-чуть, немного подождать.

16. Если вы думаете, размышляете, беспокоитесь и т. п. (только, лишь) об одном, значит, ни о чём другом, только об этом. Мечтаю только об одном: быстрее пойти в отпуск. | Лишь об одном ты заботишься, как бы твою машину не угнали.

17. Если у вас нет, вам не хватает, вы лишены и т. п. (только, лишь) одного, значит, кроме этого, у вас всё есть, только в этом вы нуждаетесь. Для полного счастья мне не хватает только одного: виллы на берегу океана. | Красивый парень, богатый, нет у него лишь одного — чувства юмора.

18. Один или один из вы употребляете, когда говорите о каком-либо предмете, человеке, явлении, не указывая, не называя его индивидуальных черт, свойств, отличий от других подобных ему предметов, лиц, явлений. В один из обычных зимних вечеров мы все собрались у камина. | Одна женщина мне рассказала о том, что произошло. | Вдруг одна из машин выехала на встречную полосу. | Хочу вам открыть один секрет. = какой-то, некий

19. Один вы употребляете, когда говорите об определённом или о каждом из числа имеющихся, представленных и т. п. где-либо сходных или сопоставляемых друг с другом предметов, лиц, явлений. Вот тебе две конфетки: одну съешь сам, а другую отдай брату. | Мать поцеловала его в одну щеку, затем в другую. | Полежав на одном боку, он перевернулся на другой. | Один брат совершенно не похож на другого. | Одна картина ещё ничего, мне понравилась, а вот другая — просто ужас! | Один — инженер, другой — учёный.

20. Если люди выходят, движутся, делают что-либо и т. п. один за другим или по одному, значит, не толпой, не все вместе, а по очереди, следуя друг за другом. Один за другим пассажиры покинули вагон. | Входите в кабинет по одному!

21. Если что-либо следует, происходит и т. п. одно за другим, значит, без большого временного промежутка, перерыва между ними. Командировки, совещания, заседания — всё одно за другим, передохнуть некогда. | На него одно за другим посыпались несчастья.

22. Одно к одному, говорите вы, когда за короткий промежуток времени с вами происходит много неприятностей.

23. Один вы употребляете, когда говорите о том, что является общим для вас и для другого человека, а также о том, что обладает одинаковыми свойствами, чертами, качествами и т. п. Мы с ним три года за одной партой сидели. | У них одни взгляды на жизнь. | Я придерживаюсь одного мнения с вами. | Хорошо, что врач живёт с нами в одном доме. | Все эти скульптуры выполнены в одном стиле. | Мы с тобой хотим одного и того же. = тот же самый, такой же

24. Если вы с кем-либо из одного теста сделаны, значит, ваши характеры, привычки, взгляды на жизнь и т. п. очень похожи, во многом совпадают.

25. Если кто-либо ставит всех на одну доску или стрижёт под одну гребёнку, значит, он судит обо всех одинаково, не видит, не замечает, не делает различий между людьми, уравнивает их.

26. Говоря о людях (обычно изображённых где-либо), о каких-либо однородных предметах, изделиях и т. п., что они все на одно лицо, вы имеете в виду, что они совершенно ничем не отличаются друг от друга.

27. Один к одному вы говорите о том, что соответствует, полностью совпадает с чем-либо по качеству, размеру и т. п.

28. Один вы употребляете, когда говорите о том, что объединяет большое количество людей, предметов, явлений, является единым, общим для них. Диалекты слились в один язык. | Мы живём одной дружной семьей. | Мы все один народ, у нас одна вера, одни обычаи, одна история.

2) ОДНА

• Одна одиначина. Яросл. Об одинокой женщине. ЯОС 7, 35.
• Одна под одну. Сиб. То же, что один к одному 1. (ОДИН). ФСС, 126.
• Ни одной. Пск. 1. Абсолютно ничего, нисколько, ничуть. 2. Никогда, ни разу. СПП 2001, 58.
• Ни одной нетути. Урал. решительный отказ на просьбу дать что-л. СРНГ 21, 214.
• Одну на одну. Прикам. Наедине, без свидетелей. МФС, 69.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

1 (оди́н, одини́ця) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2. Воно задає єдине ціле, що є одиницею підрахунку або вимірювання. Це число також є першим числом із нескінченної послідовності натуральних чисел, за ним слідує число 2.

Ряд мислителів Стародавньої Греції не розглядали один як число: вони вважали його втіленням єдиності, вважаючи при цьому першим «справжнім» числом два — найменше втілення множинності. Платон розглядав одиницю не як початок числового ряду, а як щось неподільне (який-небудь безперервний процес, геометрична фігура, думки про що-небудь). Ямвліх розглядав одиницю як «ідею ідей» та «ейдос всіх ейдосів». Антична естетика розглядала одиницю як створюючу і керуючу, встановлюючу рівновагу, логос.

У математиці інків одиниця позначалась в кіпу у вигляді вузла у вигляді вісімки.

У 1585 році Сімон Стевін у трактаті «De Thiende» популяризував десяткові дроби, а крім того, доводив, що одиниця є числом, подібно до інших чисел.

Існування одиниці є однією з аксіом арифметики Пеано, що була запропонована в кінці 1880-х.