Гогіт

Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. (См. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Звуки, шум гоготання.

Приклади

Яскраво палали підпалені ожереди соломи по дворах, і до гуркоту бою, до дитячого вереску, іржання коней, стогону і зойків влилися тріск і гогіт вогню (З. Тулуб); Металічний лязк потонув у .. гоготі моторів, у витті пропелерів (Іван Ле); Зараз вона [шеренга] була схожа на темну хвилю, що з шаленим гоготом котилася згори (М. Сиротюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Ілюстрації

Медіа

Медіа:Назва_файлу.ogg.