Сіпака
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:44, 12 квітня 2024; Mhbuhaiov.fj23 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
