Миршавіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:12, 19 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Миршавіти, -вію, -єш, гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МИРШАВІТИ, ію, ієш, недок. Ставати миршавим. З пошкоджених дерев та кущів передчасно осипається листя, а пошкоджена кліщиком трав'яниста рослинність миршавіє, жовкне і засихає (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 13); * Образно. — Я б здатна була крізь землю провалитися, ніж признатися у тих почуттях, що доти тільки здавалися могутніми, поки хоронилися на самому дні серця, і миттю линяють, миршавіють, як тільки зважуся вимовити їх (Любов Яновська, I, 1959, 372).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 716.