Клац!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:14, 9 квітня 2024; Soyarova.fj23 (обговорення • внесок)
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами. Рудч. Ск. II. 12.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КЛАЦ, виг. 1. Звуконаслідування, що позначає уривчастий звук, утворений клацанням. - Вісім-п'ятнадцять, клац. Знімай мішки,- пише квиток Гнида старий (Головко, II, 1957, 30).
2. Уживається як присудок за знач. клацати, клацнути.
Ілюстрації
|
|
|
|
