Лайливий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:37, 7 квітня 2024; Mmchumachenko.fj23 (обговорення • внесок)
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. Котл. Ен. VI. 41. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там ратуй Боже який пан лайливий! Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
