Валувати
Валувати, -лую, -єш, гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачення із "Словника української мови"
ВАЛУВАТИ, ує, недок. 1. неперех. Невгамовно гавкати. За стінами вітряка, в селі, валували собаки (Коцюб., І, 1955, 353); Чабанські пси не валували - вони знали крок Данила (Скл., Карпати, II, 1954, 288).
2. неперех. Рухатися суцільною масою. Під казанами горів вогонь, і густий дим клубами валував вгору (Н.-Лев., II, 1956, 221); З дверей хлівів, стаєнь валує пара: там у стайнях, хлівах стоїть худоба, тремтить з холоду (Кир., Вибр., 1960, 300); // Рухатися натовпом або іти нескінченними юрбами, групами. Як плав пливе люд по шляху. І ген-ген по всіх дорогах в усі боки валують густими валками, як мурашня (Головко, II, 1957, 256).
3. перех. Про баранів: покривати (вівцю). Барани валують вівці, від чого ті стають кітні (Сл. Гр.); Пасучи вівці, бачила, часто, як.. баран валує вівці (Коцюб., II. 1955, 315).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
