Паморока

Па́морока, -ки, ж. 1) Туманъ. Паморока упала. Вх. Зн. 46. 2) Памороки забити = Запаморочити. Г. Барв. 436. Ном. № 6509. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Приклади вживання
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Джерела та література

Сучасні словники

Тлумачення із “Академічного тлумачного словника української мови”

Туман, імла. Густими клубами піднеслася із дна яру паморока і окрила все сивою скатертю (Іван Франко, VIII, 1952, 310). http://sum.in.ua/s/pamoroka

Тлумачення із “словника української мови”:

ПАМОРОКА, и, ж. 1. діал. Туман, імла. Густими клубами піднеслася із дна яру паморока і окрила все сивою скатертю (Фр., VIII, 1952, 310).

2. перен., розм. Нездатність правильно судити про що-небудь; нерозуміння того, що відбувається. Навіть ви, що, отруєні брехнею сьогоднішнього світу, в памороці піддержуєте неправду і насилля над собою.. Хіба ви не бачите? Хіба ви не чуєте? Крок за кроком.. посуваються тисячі перших хоробрих (Ірчан, II, 1958, 68).

@ Втратити памороки - знепритомніти, бути без свідомості. Він втратив памороки і тільки тоді опам'ятався, як почув, що в його все тіло труситься од холоду, а зуби аж цокотять (Н.-Лев., II, 1956, 204); Із памороків витрусити - забути, викинути з голови. [Xимка:] Ага, так, так, я чула та й із памороків витрусила ту чутку... (Кроп., IV, 1959, 20); Памороки забивати (забити) кому і без додатка: а) притупляти розум, затуманювати свідомість; запаморочувати. Погано я себе почуваю. Моя робота зовсім забиває мені памороки, бо дуже її багато (Сам., II, 1958, 457); Я й про божих старців забула, неначе мені хто памороки забив (Н.-Лев., III, 1956, 258); - Ти думаєш, я п'яний? Брешеш, собако: я не п'яний. Тепер я все чисто врозумів... Ти була мені памороки забила... я не розумів нічого, а тепер я все бачу... (Л. Янов., І, 1959, 281); б) позбавляти кого-небудь розуму, притомності і т. ін. Прийшовши із шинку, що єсть сили лупить [батько] по голові свого хлопця, геть заб'є йому памороки, навіки придуркуватим зробить (Коцюб., І, 1955, 437); Він [Андрощук] почав тонути.. - Я, - сказав Туркенич, - забив йому памороки, стукнув двічі по тім'ю, добуксирував до мілини... (Рудь, Гомін.., 1959, 7); в) дурманити (про пахощі і т. ін.). Густий березовий дух дьогтю памороки забиває (Горд., Чужу ниву.., 1947, 175); - Оці рожі в бутлі забили памороки, - сказав отець Мельхиседек (Н.-Лев., III, 1956, 114); Памороки забило (одбило, відібрало і т. ін. ) кому, в кого, безос.: а) кому-небудь відібрало пам'ять. [Матрона:] Чи вже тобі зовсім памороки забило, своєї власної жінки не пізнаєш? (Фр., IX, 1952, 405); - І вже не знаю, чи за гріхи мої, чи за той очіпок, що згубила на кладовищі, одібрало в мене памороки (Н.-Лев., І, 1956, 259); б) хтось потрапив у стан сильного душевного потрясіння, запаморочення і т. ін. Віталій вмить уздрів серед натовпу саме ту особу, яку уздріти хотів. Аж опекло Віталіка, аж памороки йому забило від того, що він побачив (Гончар, Тронка, 1963, 45); - Хай його з тиждень подержать у холодній! Витверезиться - опам'ятається, а то йому вже памороки забило... (Мирний, І, 1949, 264); Памороки загубити - нічого не пам'ятати. - Сто раз казав, але ти неначе памороки на ярмарку в Корсуні загубив (Н.-Лев., III, 1956, 320). https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0

Тлумачення із “Словника синонімів української мови”:

ТУМА́Н (скупчення найдрібніших крапель води або кристаликів льоду), МЛА (ІМЛА́), МРЯ́КА, МРЯКОВИНА розм., МРИЧ діал., НЕҐУ́РА діал.; ОПА́Р, ПОВОЛО́КА, ПА́МОРОКА діал. (легенькі випари). Густий туман над озером повис (Б. Грінченко); Долини були заповнені млою (І. Франко); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (В. Сосюра); Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович); Посіріле, лахмате від мряковини небо навалилося на землю (Ірина Вільде); Як її побачить (Василь) — дивиться на неї, мов крізь непрозору мрич (А. Крушельницький); Часто неґура заставала вівці у полонині (М. Коцюбинський); З вогкої землі йшов легенький опар і ніби прозорою імлою оповивав гори й пригорки (І. Нечуй-Левицький); Повиті прозорою поволокою, синіли вдалині високі гори (Я. Качура); Густими клубами піднеслася із дна яру паморока і окрила все сивою скатертю (І. Франко). https://1675.slovaronline.com/24232-%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0

Фразеологізм зі словом “паморока”:

Джерело:https://ukr-mova.in.ua/assets/uploads/images/MOBA_477.png|}

“Памороки забило” синоніми:

запаморочити голову кому;
затуманити очі
голову закрутити кому;
світ замакітрити кому;
забити тяму в голові кому;

Джерело: https://dovidka.biz.ua/pamoroki-zabilo-frazeologizm</

Словник відмінків

Джерело: https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0

відмінок	однина
називний	па́морока
родовий	па́мороки
давальний	па́мороці
знахідний	па́мороку
орудний	па́морокою
місцевий	на/у па́мороці
кличний	па́мороко*

Приклади вживання

«Що ви, добродію, памороки забиваєте темним селянам! — вигукнув він із запалом до Барацького. — Самі поводитесь, як злодій, і хочете в своє злодійство селян вплутати» (Олекса Слісаренко).

«Бачу, парубче, що твоє багатство тобі вже зовсім забило памороки. Жируєш ти!» (М. Кропивницький).

«Моя робота зовсім забиває мені памороки, бо дуже її багато» (В. Самійленко).

«Віталій вмить зустрів серед натовпу саме особу, яку уздріти хотів. Аж пекло Віталика, аж памороки йому забило від того, що він побачив» (Олесь Гончар).

Джерело: https://ukr-mova.in.ua/library/frazeologizmu/zabutu-pamoroku