Мійсце

Мійсце, -ця, с. = Місце. Як припече, то він з того мійсця втече. Ном.

Сучасні словники

МІЙСЦЕ, ця. Те саме, що місце, я, с.

1. Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. От і вибрав [Пархім] собі місце на горбику (Кв.-Осн., II, 1956, 477); Гарне, вигідне було місце, де вони поставили свої курені (Гончар, І, 1959, 40); // чого, яке. Простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо. Сидіти в корчмі, місці радості, з незагоєною раною в серці не хотілося (Хотк., II, 1966, 193); Червона піхота і навіть кавалеристи, перетворившись у вантажників, пиряли на собі шпали та важезні мішки з піском, ..оснащаючи ними найбільш вразливі місця (Гончар, II, 1959, 107); Маршрути походів по місцях слави охопили всю Запорізьку область (Рад. Укр., 12.V 1967, 4); // Певний пункт, площина, признач. для кого-, чого-небудь. Пора рушати. Керманичі вже на місцях (Хотк., II, 1966, 406); Свого робочого місця ніхто не покинув (Собко, Біле полум'я, 1952, 237); Тимофій навпомацки знаходить на своїх місцях сокиру, дерев'яний аршин, долото (Стельмах, II, 1962, 34); // Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися. - Он на весіллі тісно як буває, А прийде старшина, - і місце є... (Гл., Вибр., 1951, 156); Входить батько Еней, за ним товариство троянське, І на простелених тканях пурпурних місця обіймають [займають] (Зеров, Вибр., 1966, 241).

2. перев. мн. Певна місцевість. Є місця - чувати: Круглий рік весна... (Граб., І, 1959, 371); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Довж., І, 1958, 12).

3. тільки мн. Віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи; периферія. Розвиток феодальних відносин в окремих областях спричинився до утворення на місцях незалежних князівств, які поступово відокремлювались від Києва (Іст. СРСР, І, 1956, 54); Багато цікавого розповіли товариші з місць (Головко, II, 1957, 431).

4. Окрема ділянка, частина чого-небудь Сонце підпливало собі вище та вище, гріючи повітря, палючи голі місця (Мирний, І, 1954, 252); Неприємне залоскотало мені під ребрами, зараз же на тому місці почало пекти, як вогнем, стало мені жарко й одразу пройняв піт (Ю. Янов., II, 1958, 124).

5. Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і т. ін. - Я якось не зрозумів того місця, де Ви пишете, що не можете порозумітися з Мирним в справі видання його повісті (Коцюб., III, 1956, 213); Деякі місця в копії [рукопису] полишені біло, і невідомо, що там має стояти (Л. Укр., V, 1956, 351).

6. Становище, яке займає хто-, що-небудь у суспільстві. Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (Сам., II, 1958, 365); - Ленін! - глухо простогнав Мічурін... - Слухайте мене, - Мічурін випростався. - На честь найвеличнішої безсмертної людини, яка вивела нашу країну на перше місце в історії, наказую припинити роботу! (Довж., І, 1958, 473).

7. Службова посада. Пішла [Олександра] найматься; та щось із тиждень попід тином ночувала, поки собі місце знайшла в якогось коваля (Вовчок, І, 1955, 33); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (Гончар, II, 1959, 32); // Вакансія в учбовому закладі для того, хто навчатиметься. Майже одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті. Будемо першого свого бідняка посилати у високу науку! (Стельмах, II, 1962, 361).

8. Окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, чемодан, ящик і т. ін.). Вантаж, вага одного місця якого перевищує 250 кг, та вантажі.. вагою більше 400 кг класифікуються окремо (Автомоб., 1957, 311).

Ілюстрації

Див.також

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 465.