Спільність

Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають. К. (О. 1861. І. 311).

Сучасні словники

СПІЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ. Їх [російський, український і білоруський народи] єднала спільність історичного розвитку, близькість мови, в них була одна доля (Цюпа, Україна.., 1960, 13); В радянському суспільстві існує спільність корінних інтересів робітничого класу і колгоспного селянства (Ком. Укр., 9, 1961, 32); Всі українські плахти характеризуються художньою спільністю (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 102).

2. Нерозривний зв'язок, єдність. Поділ праці у майбутньому складеться на основі неухильного зростання спільності науково-технічних основ різних професій (Наука.., 1, 1962, 50).

Мати спільність.

3. Об'єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами. В процесі удосконалення соціалістичних суспільних відносин в СРСР сформувалася нова історична спільність людей - радянський народ (Ком. Укр., 6, 1975, 50); В країнах, які визволилися від колоніального гніту, відбуваються бурхливі процеси консолідації та формування нових етнічних спільностей - народностей і націй (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 150).

Ілюстрації

Джерела та література

Тлумачний словник