Красило
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:47, 29 березня 2024; Mmzmiievets.fufkm23 (обговорення • внесок)
Красило, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Сучасні словники
КРАСИ́ЛО, а, сер.
1. заст. Барвник.
2. діал. Червона фарба. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 326.
Джерело:
Ілюстрації:
Джерела та література:
Академічний тлумачний словник (1970—1980)