Гайдай
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:44, 17 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Гайдай, -дая, м. = Гайдарь. Аж там стоїть гайдай молоденький. Лукаш. 81.
Сучасні словники
1) ГАЙДА́Й, я, ч., діал. Те саме, що гайда́р. Багато хто співав про дівчиноньку, яка приблудила до зеленого дуба й хотіла там ночувати, аж і знайшовся на її щастя молоденький гайдай… (Ю. Янов., II, 1958, 444).
2) ГАЙДА́Й — українське прізвище (значення — пастух овець, погонич волів).
3) ГАЙДА́Й — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал.
Джерело: Словник Бориса Грінченка
Ілюстрації
|
|
