Масниця

Масниця, -ці, ж. Масленица. Каменец. у. Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! Чуб. І. 265. Ум. Масничка. ==Сучасні словники== Тлумачення слова у сучасних словниках : МА́СНИЦЯ, і, ж., церк. Давньослов’янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов’язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром та інші).

==Ілюстрації==сс

Див. також

https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0

Джерела та література

https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F https://vsviti.com.ua/ukraine/147375

Цікаві факти або додаткова інформація

Масницю в Україні святкують за сім днів до початку Великого посту. Це свято в Україні має ще такі назви, як Сирна неділя, Сиропуст, Колодій, Бабське свято. З давніх часів це свято пов’язують з проводами зими. Щороку дата святкування Масниці змінюється, однак звичаї лишаються незмінними. Традиції: Свято було радісним, супроводжувалося забавами й цікавими обрядами весь тиждень. На Масницю неодруженим дівчатам і хлопцям в’язали на ногу дерев’яну колодку як знак осуду, що не побралися. За старовинними віруваннями, усі мали жити в парі, злагоді, щоб у світі панувала гармонія. Старші жінки прикрашали колодку стрічками, квітами й в’язали парубкам до ноги. Ті мали так ходити з колодкою весь тиждень або пригостити жінок солодощами для відкупу.

У понеділок Масниці збиралися разом і «колодкували»: пеленали колодку (палицю, полінце), що означало її народження. Упродовж тижня колодку хрестили, лікували, ховали й оплакували. Також дівчата могли прив’язати невелику колодку парубку до руки, а ті, щоб звільнитися, дарували намисто, хустки чи стрічки. Колодій називали ще Бабський тиждень, бо це був час для зборів жінок у шинку, коли вони могли пити наливки, проголошувати тости і веселитися.

Страви: У тиждень до Великого посту українці їли та пили багато. Щедро частували гостей, приносили ласощі на посиденьки. Найпоширенішою стравою були вареники з сиром та маслом. Звідси і приказка «Чекайте, вареники, прийде і на вас Масниця». А ще поширеними були налисники, каші та локшина з молоком, пампухи, вергуни, гречаники, кисіль, сирники. М’ясо вже не вживали, тому страви готували з сиру й молочних продуктів. Але у перший день Масниці готували холодець зі свинячих ніжок, називали дійство «ніжкові заговини».

Історія

Вперше Масниця згадується ще у дохристиянську епоху, але навіть після прийняття християнства це свято продовжили святкувати, а традиції майже не змінилися. Тиждень святкування буквально був розписаний по днях, включаючи в себе день з іграми, масові гуляння до ранку, ходіння по гостях, вечорниці та смачні застілля.

Цікаво, що звична для багатьох назва «Масляна» - це русизм, адже назва «Масниця» походить від традиції на це свято їсти «масні» страви: масло, сир, сметану. Протягом свята господині готували вареники, запіканки та млинці. Традиція випікати налисники більшою мірою була впроваджена в Україні в 60-х роках, коли радянська влада намагалася нівелювати власну культуру етносів.