Самозрад
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:18, 18 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. Гол. II. 218.
Сучасні словники
Словник мови Стуса
САМОЗРАДА-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і зрада. Отож – страшись тих зустрічей нищівних, що одразу навернуть на дорогу самозрад і скажуть: згинь. (41:113).
