Цовта

Цо́вта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. НВолын. у.

Словник Бориса Грінченка

Цо́вта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. НВолын. у.

Сучасні словники

Словник геологічної термінології

Цовта – Глыба. 17 (IV.435); 49 (1.306; 11.262).

https://repository.encyclopedia.kyiv.ua/files/original/4a062929038b561a54475e694c8c8075.pdf

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Тлумачний словник української мови

Замість "глиба" в українській мові краще вживати "брила"

БРИЛА, и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Фр., III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Л. Укр., І, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Руд., Вітер.., 1958, 155).

ГЛИБА, и, ж. Те саме, що брила. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); * Образно. Ми зрушили з місця глибу нечуваної ваги, глибу косності, неуцтва.. (Ленін, 31, 1951, 99); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ганок (Ле, Історія радості, 1947, 65).

Словник української мови у 20 томах

глиба ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (А. Шиян); Коли зверху шугонула товстелезна глиба зеленого льоду, всі хлопчаки розступилися (П. Загребельний); * Образно. Перед очима промайнула темна глиба автомашини (М. Руденко); * У порівн. Матрос, як глиба, стояв лицем до зборів, уперся спиною об ґанок (Іван Ле). Словник української мови (СУМ-20)

Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0

Значення в інших словниках

глиба — правильніше: брила «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» глиба — гли́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови

Глиба — Брила Неправильно-правильно глиба — -и, ж. Те саме, що брила.

Великий тлумачний словник сучасної мови

глиба — Брила, груда, грудомаха 

Словник чужослів Павло Штепа

глиба — БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), .

ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння... Словник синонімів української мови глиба — ГЛИ́БА, и, ж. Те саме, що бри́ла. Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 54); На шляху незабаром почали траплятися земляні глиби на кризі (Видатні вітч. географи.., 1954, 58); *Образно. Словник

української мови в 11 томах

Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B0

Словник синонімів української мови

ГЛИБА

БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння, на яке такі багаті їхні гірські землі (І. Гончаренко); Маяк стоїть твердо й непорушно. Страшні кам'яні глиби затиснув в обійми велетенський ланцюг і тримає їх міцно, навіки (О. Іваненко); А тут приходиться йому ночувати в дерев'янім домику, серед магазинів, завалених .. величезними грудами воску (І. Франко); Дівчата, розшарілі від полум'я та переживань, приносили руді грудомахи сплавленого цукру (О. Гончар).