Лулусь!

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лулусь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛУЛУСЬ, виг., діал.

1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару.

2. Уживається як присудок за знач. лулуснути. Аж ось — лулусь щось під ногами! (Євген Гребінка, I, 1957, 58); Лулусь його в лоб! (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 555.

http://sum.in.ua/s/lulusj


Тлумачення із "Словника української мови"*

ЛУЛУСЬ, виг., діал. 1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару.

2. Уживається як присудок за знач. лулуснути. Аж ось - лулусь щось під ногами! (Греб., І, 1957, 58); Лулусь його в лобі (Сл. Гр.).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D0%A3%D0%9B%D0%A3%D0%A1%D0%AC


ЛУЛУ́СЬ (вигук, що передає звук удару, сильний і швидкий тріск) результат афективного подвоєння звуконаслідувального вигуку лусь (див.);

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

лулу́с «тс.» лулу́снути «луснути; сильно затріщати»

ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ Слово Мова лусь українська https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D1%83%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%8C

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Див. також