Обапол
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:27, 6 листопада 2018; Vhliakh.ij18 (обговорення • внесок)
Обапол
Зміст
Словник Грінченка
Обапол, -ла, м. = Обаполок.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
1. Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж.
Приклад у літературі: Поверх нашвидку зроблених верстатів лежали обаполи, глиці, а по них ритмічно човгали фуганки (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 419);
Подвір'я МТС наполовину було обнесено новою огорожею з обаполів (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 61).
2. Розпиляна вздовж колода, розпиляний стовбур дерева.
Приклад у літературі: Лампочка з рефлектором освітлює частину стіни, вздовж якої стоять обаполи, підпираючи.. стелю (Юрій Яновський, II, 1954, 147).
Ілюстрації
- Obapol06.11.jpg
