Харалужний
Харалужний, -а, -е. Стальной. Харалужний меч. К. ПС. 128.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХАРАЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст., поет. Сталевий (у 1 знач.). Чимало образів і епітетів «Слова» ввійшли органічно в нашу поезію, набравши нового смислового значення. Наприклад, епітет «харалужний» (харалужні мечі, шаблі) стрічаємо і у.. Бажана (в поемі «Данило Галицький»), і у Андрія Малишка (Рильський, X, 1962, 11); — Списи метну я харалужні, Зверну гартовані мечі На ханські орди (Мал., Битва, 1943, 169).
Словник української мови
Ймовірно пов'язано з назвою села Харалуг, розташованому поблизу Корця (Волинь). Існують свідчення, що там в болотяних лісах довкола річки Вороб’ївки добували болотяну руду.Термін «харалужні мечі» (як і «шеломи латинські» та «папорзи» чи «паворзи») автор «Слова» застосував саме для опису волинської дружини, яка справді могла мати на озброєнні мечі власного виробництва з криці майстерень Харалуги під Корцем (вона поодинока на території Русі надавалась для виготовлення мечів - дослідження В.Свитящука. Залізо одержували способом прямого відновлення, який ще відомий як сиродутний. Ця місцевість була центром виробництва заліза в Київській Русі і саме харалузький метал використовувався для виготовлення зброї. Після завоювання Волині у 1340 р. литовсько-польськими військами виробництво металу не поновлювалось і село Харалуг перестало бути центром виробництва
Стус Центр
Відм. | однина(чол.р.) | однина(жін.р.) | однина(сер.р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | харалужний | харалужна | харалужне | харалужні |
З. | харалужного | харалужної | харалужного | харалужних |
Д. | харалужному | харалужній | харалужному | харалужним |
З. | харалужного(іст.) харалужний(неіст.) | харалужну | харалужне | харалужних(іст.) харалужні(неіст.) |
О. | харалужним | харалужною | харалужним | харалужними |
М. | харалужнім харалужному | харалужній | харалужнім харалужному | харалужних |
Ілюстрації
Медіа
Синоніми
- крицевий
- булатний
- карбований
- залізний
- сталевий
- незламний
Джерела та література
Словник української мови
Стус Центр