Нудьга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:21, 28 жовтня 2013; Мар'яна (обговорення • внесок)
Нудьга, -ги, ж. 1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) Нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьгачоловік. Міус. окр. См. Нуд, нудота.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
