Носільник
Носільник, -ка, м. = Носій. А носільнички хлопцімолодці, а кладільнички середні люде. Гол. II. 13. Ум. Носільничок.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НОСИ́ЛЬНИК, а, чол. Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін. Вусатий носильник, на білому фартусі якого висіла мідна бляха в цифрою «три», нарешті поніс чемодани (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 12). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 445.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НОСИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін. Вусатий носильник, на білому фартусі якого висіла мідна бляха з цифрою "три", нарешті поніс чемодани(Грим., Син.., 1950, 12). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 445.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
носильщик -щица 1) носильник, -ниця, носій (-сія м. р.), носія (-сії, ж. р.), тягоноша (общ. р.). [Візник черкнув дишлем носильника, що ніс якогось тягаря на спині (Крим.)]; 2) (на вокзале) носильник, -ниця, носій; 3) (на стройке) підносець (-сця), підносник, -ниця.
- * *
носі́й, -сія́, носи́льник Русско-украинский словарь