Альтанка
Зміст
Словник української мови Б. Грінченка
Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АЛЬТАНКА, и, ж. Покрита зверху легка будівля в саду, парку і т. ін. для відпочинку й захисту від сонця, дощу. Тихенько він ішов чистенькою доріжкою з гори до альтанки (Н.-Лев., III, 1956, 123); В однім куті [города] стояла альтанка, отінена густим диким хмелем та обсаджена смерічками (Фр., IV, 1950, 282); З маленької альтанки з верху гірки відкрився чудовий краєвид на Дніпро (Собко, Зор. крила, 1950, 12).
АЛЬТАНА, и, жін., рідко. Те саме, що альтанка. Я ввійшов до альтани й поздоровив його (Іван Франко, IV, 1950, 282); В альтані було на диво тихо (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 262).
Словник іншомовних слів
Альтана; ж. (іт.) покрита зверху легка будівля у саду, парку і т. ін. для відпочинку і захисту від сонця, дощу; бесідка, альтанка.
Словник синонімів української мови
АЛЬТАНКА (покрита зверху будівля в саду, парку), АЛЬТАНА рідше, ТРЕЛЬЯЖ рідко. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка, або трельяж, обернутий до публіки виходом (Леся Українка); В альтані було на диво тихо (О. Ільченко).
АЛЬТАНКА - етимологія
• через польську мову запозичено, мабуть, з німецької;
• нім. Altán «балкон» походить від іт. altana «тераса на даху», яке зводиться до лат. altus «високий»;
• бр. альта́нка, п. altana, altanka, ч. altán, altánek, слц. altán, altánka, схв. àлтāн, алта́на, слн. altána
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
