Дворяк

Дворяк, -ка, м. = Дворак. Ум. Дворяченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат. Чуб. V. 366.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДВОРА́К, рідко ДВОРЯ́К, а, чол., іст., розм. Селянин, що працює у панському дворі; дворовий (у 2 знач.). Нема в світі так нікому, як тим бідним дворакам (Думи та історичні пісні, 1941, 228); Крутиться там ціла купа лакеїв та двораків (Іван Франко, II, 1950, 366); Ніхто не бачив, як о. Гервасій вже на цей раз вертався з двору, чи смутний, чи веселий; а за ним два дворяки йшло (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 16). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 224. Дворя́к - селянин, що працює у панському дворі Синоніми СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві - людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст.,СЛУЖНИ́К заст.,СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст.,ПОСЛУ́ГА заст.,ПАХО́ЛОК заст.,ПОПИ́ХАЧ заст., ПОСЛУГА́Ч діал.; ДЖУ́РА іст. (зброєносець козацької старшини в 16- 18 ст.), ЦЮ́РАдіал.,ЧУ́РАдіал.; КОЗАЧО́К (хлопчик-лакей у поміщицькому домі часів кріпосництва в Україні); ХЛО́ПЕЦЬ заст. (слуга-підліток); ЧЕЛЯ́ДНИК іст.,ЧЕЛЯДИ́Н іст.,ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬ іст. (належний до челяді феодала), ГАЙДУ́К іст. (виїзний лакей); ДВОРО́ВИЙ, ДВОРА́К розм.,ДВОРЯ́К рідше

Ілюстрації

Зовнішні посилання

https://www.sum.in.ua https://www.goroh.pp.ua/ https://uk.worldwidedictionary.org/