Сувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:57, 20 квітня 2023; Askutsokin.fshn22 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Сувати, -ваю, -єш, гл. Совать. Угор.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СУ́ВАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Совати (у 3 знач.). Ухопився [Панько] правою рукою за вершок брами по самій середині, а відтак підніс туди й ліву руку. Ногами сував по брамі, шукаючи якогось опору (Лесь Мартович, Тв., 1954, 164); Діти.. стали складати букви у слова: а котре певніше читало, сувало пальці вище то нижче по книжці: читало з пам'яті (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 371).
Су́вати дієслово недоконаного виду совати діал.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 818.
Словник української мови у 20 томах
Орфографічний словник української мови