Сувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Сувати, -ваю, -єш, гл. Совать. Угор.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СУ́ВАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Совати (у 3 знач.). Ухопився [Панько] правою рукою за вершок брами по самій середині, а відтак підніс туди й ліву руку. Ногами сував по брамі, шукаючи якогось опору (Лесь Мартович, Тв., 1954, 164); Діти.. стали складати букви у слова: а котре певніше читало, сувало пальці вище то нижче по книжці: читало з пам'яті (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 371).

словник української мови

Су́вати дієслово недоконаного виду совати діал.

Ілюстрації

Сувати.jpg В кишеню.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 818.

Словник української мови у 20 томах

Орфографічний словник української мови

Зовнішні посилання