Кукібник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:36, 19 квітня 2023; Askutsokin.fshn22 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. Кунібничок. Черниг. г.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КУКІ́БНИК, а, чол., діал. Дбайливий чоловік.
Словник української мови у 20 томах
КУКІ́БНИК, а, ч., діал.Дбайливий чоловік; добрий господар.До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський).
Орфографічний словник української мови
Кукі́бник іменник чоловічого роду, істота діал.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387.
Словник української мови у 20 томах
Орфографічний словник української мови
