Параван
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:37, 15 квітня 2023; Aschkan.fshn22 (обговорення • внесок)
Параван, -ну
Словник Грінченка
Параван, -ну, м. Ширмы
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПАРАВАН 1, а, чол., діал. Ширма. — Я сиділа коло хорої, що, ослонена параваном, дрімала (Ольга Кобилянська, III, 1956, 200); * Образно. Пару разів із-за рожевого туману чи паравана мигає перед нашими очима далеко не рожева дійсність (Іван Франко, XVI, 1955, 363).
Ілюстрації
|
|
Джерела та література
Словарь української мови. Том ІІІ: О-П. 1909 — Стор. 96
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 61.
