Тоя

Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109. Aconitum variegaturn. Лв. 96. б) — польова. Geranium sanguineum. Анн. 156. в) — лісна. Lysimachia vulgaris. Лв. 100. У городі зіллєзілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Гол. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору. Ном.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 218.

ТО́Я, ї, жін., бот. (Aconitum, L.). Те саме, що аконіт. Он і грядочка з квітками — така малесенька, а чого там тільки нема, і чорнобривці, і тоя, і любисток, і рута, й канупер (Леся Українка, III, 1952, 493); Під самими вікнами коло дому цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.., синіли квітки тої (Нечуй-Левицький, I, 1956, 349); Вона.. нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну, та пішла з тим до млина (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 150); Зірчасто ясніє між травами пахуча тоя (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 5).

Ілюстрації