Кісся
Кісся
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Кісся, ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.
КІССЯ́, я, сер. Держак коси (див. коса 2). На легенькому його [діда Євмена] кіссі біліли новісінькі грабки й вилискувала на бритву виклепана й вигострена коса (Остап Вишня, I, 1956, 315); Семен збив свою косу з дерев'яного кісся і.. почав легенько стукати по ній мантачкою (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 343).
Цитати української літератури з використанням слова "кісся"=
1.""Я не знаю, чи там угорі, наді мною, є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі", — роздумував від, спершись на кісся і з хвилюючим почуттям милуючись свіжістю зеленого роздолля, що плескотіло біля його ніг" (Тютюнник Григорій Михайлович - "Вир")
2. "Мене пориває підійти до батька, взяти його широку, з рубцями од кісся руку і поцілувати її, щоб він залишив собі у пам’яті цей поцілунок на ціле життя…" (Косинка Григорій Михайлович - "Мати")
3. "— Нам краще смерть, ніж життя, подароване кривавими руками Потоцького! — відгукнувся з берега рудовусий козак, що воював косою, настромленою сторчма на кісся." (Іваничук Роман Іванович - "Мальви") (Яничари)
4. "Далі зручніше повернув під руку кісся, — коса ясно заблищала проти сонця, а вуйко на всю руку, розгонисто й широко почав класти новий покіс." (Косинка Григорій Михайлович - "Серце")
5. "Очі Чередниченка світяться до товариша давніх літ підбадьорливо, заохочують, і Ягнич, беручись за кісся, відчуває, як усе його єство затоплює жаром хвилювання, бо це ж тобі від рідної Кураївки така довіра і честь." (Гончар Олесь Терентійович - "Берег любові")
Ілюстрації
Кісся | Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття | Коломия Івано-Франківська область Україна
