Деренчання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:34, 10 квітня 2023; Sysokur.fj22 (обговорення • внесок)
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДЕРЕНЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням деренчати і звуки, утворювані цією дією. А навкруги такий достиглий спокій, Така дорідна лагода в усьому, Що деренчання косарок нагірних І цокотіння кованих безтарок Лише увиразнюють безгоміння (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 112).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248.
Ілюстрації
|
|
|
|
