Узріти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:01, 10 квітня 2023; Mskhodos.fshn22 (обговорення • внесок)
Узріти, -рю, -риш, гл. = Уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. Лукаш. 40.
Зміст
Тлумачний словник
ВЗРІ́ТИ рю, риш, док., перех., рідко. Те саме, що побачити. Вона вже матір'ю ходила, Уже пишалась і любила Своє дитя. І дав дожить Господь їй радості на світі. Узріть його, поціловать Своє єдинеє дитя (Тарас Шевченко, II, 1963, 27); З хати вийшов Іван, Іваниха й кілька жінок, а узрівши віз, зачали плескати в долоні (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 152); Марія відкрила обережно конверт, припала, мов до живого, наче взріла самого Марка (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 91).