Воловина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:39, 10 квітня 2023; Morosokhatska.fitu20 (обговорення • внесок)
Воловина
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 250.
Воловина, ни, ж. Воловье мясо. Не буде вже, каже пан, — ні різать, ні їсти тієї воловини. Стор. II. 48.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.
ВОЛО́ВИНА, и, жін. М'ясо вола; яловичина. Ось вам і суп.. На друге йде капуста й воловина (Іван Франко, X, 1954, 153).
Словник української мови у 20 томах
ВОЛО́ВИНА, и, ж. М'ясо вола; яловичина. Делікатесна частина воловини.
З'ївши воловину перепічки, він [дядько Степан] з жалем подивився на другу воловину й засунув її за пазуху (В. Підмогильний).
Синоніми
Я́ЛОВИЧИНА (м’ясо великої рогатої худоби); ТЕЛЯ́ТИНА (м’ясо теляти).
Цитати української літератури з використанням слова "воловина"
1. "В одного з кошика крайчиком лисніла червонаста воловина." (Барка Василь Костянтинович - "Жовтий князь")
2. "На полумисках було краяне м’ясо різного роду: свинина, воловина, телятина, дичина" (Чайковський Андрій Якович - "Сагайдачний")
