Яничарський
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:55, 4 квітня 2023; Yytymoshenko.fpsrso22 (обговорення • внесок)
Яничарський, -а, -е. Янычарскій. Не єсть се нас шабля турецька порубала, не єсть се нас куля яничарська постреляла.... АД. І. 258.
==Сучасні словники==
ЯНИЧА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до яничар. Наздогнавши турків, вибитих з ретраншементу, вони [козаки] погнали їх до Кривих воріт, встилаючи землю яничарськими трупами (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 129).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
