Громадський

Громадський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. МВ. ІІ. 203. Громадська Громадська справа. Громадський суд. О. 1861. X. 55. Муж громадський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Г. Барв. 351. Кулишъ. Повѣсти. I. 185. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав. Мет. 391.

Сучасні словники

Громадський – який стосується суспільства, громади чи окремого колективу; який відбувається у суспільстві (громаді, колективі) або пов’язаний із суспільно корисною роботою: активіст, діяч, інспектор; органи, трибуна, активність, вплив, діяльність, життя, думка, робота, сила, сектор, добро, будинок, транспорт, приміщення, місце, толока, організація, порядок, самоврядування, засади, доручення, навантаження тощо.

1. Прикм. до громада. Піднявся шум та гам, яким звичайно кінчаються усі громадські збори (Нечуй-Левицький, III, 1956, 10).

2. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, зв'язаний з ним; суспільний. Уперед до завзятого бою За громадські та власні права (Павло Грабовський, I, 1959, 394); Були в них якісь спільні громадські справи на селищі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 67); Громадський обов'язок; Громадські інтереси; Громадський порядок.

3. Належний усій громаді, усьому суспільству; колективний. Нехай уже, як господар умре і хата його піде на громадську власність, тоді нехай уже йдуть і цінують все (Леся Українка, V, 1956, 99); Значних успіхів досягли трудівники соціалістичних ланів у розвитку громадського тваринництва (Комуніст України, 11, 1958, 2); // Признач. для загального користування. Він навіть анекдоти якісь почав оповідати, щось таке, лиш йому самому зрозуміле: про писареву кобилу та громадський вигін (Гнат Хоткевич, 1. 1966, 126); Для нормальної роботи машин у дві зміни треба організувати громадське харчування людей в полі (Радянська Україна, 7.VII 1956, 1); // В якому бере участь весь колектив. Радянські господарства, комуни, громадський обробіток землі та інші види товариського землекористування є найкращі засоби для досягнення соціалізму в землеробстві (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 35).

4. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді — самодіяльна громадська організація молоді, активний помічник і резерв партії (Статут КПРС, 1961, 26); Останнім часом партійні комітети почали створювати громадські комісії по впровадженню нової техніки, по якості продукції тощо (Радянська Україна, 5.I 1962, 2); Громадський контроль; Громадський інспектор; Громадське доручення.

5. рідко. Який любить товариство, компанію; товариський, компанійський. Усі його в нас любили; балакливий був чоловік, веселий, громадський (Марко Вовчок, VI, 1956, 217).