Немудрий
Немудрий, -а, -е. 1) Глупый, безтолковый. 2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту думу немудрую. Шевч.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕМУ́ДРИЙ, а, е. 1. Із звичайними розумовими здібностями та невеликим життєвим досвідом; нерозумний. Ми [ученики] привикли до немудрих учителів (Іван Франко, IV, 1950, 219); Верига боязко зирнув на Кривоноса; за козацьку честь він міг і шаблею повчити немудрих гречкосіїв (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 28); // у знач. ім. немудрі, рих, мн. Люди із звичайними розумовими здібностями. Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засядуть, і премудрих Немудрі одурять! (Тарас Шевченко, I, 1963, 331). 2. Позбавлений складності. Дудник квапився хутчій скінчити свій перерваний розмовою немудрий туалет (Яків Качура, Вибр., 1947, 34); Спасибі, милі пташенята, ..За те, що ваш немудрий, чесний спів Дає нам стільки втіхи й насолоди! (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 64); // Простий своєю будовою, своїм обладнанням, складом і т. ін. Чи пташину яку спіймає котрий [хлопець], чи змайструє яку немудру іграшку, та ще як нема в своїй сім'ї малечі, — ото й несе в школу Павлуші (Андрій Головко, II, 1957, 201); Дідусь робив людям вулики і лагодив немудру сільську машинерію (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 179); // Який легко можна зрозуміти, сприйняти, засвоїти; нескладний. Ярина була добріша за Одарку і показала Василині немудру справу коло самовара (Нечуй-Левицький, II, 1956, 49); Так іноді поеми всі віддав би За кілька слів нерівних, гарячкових, Повитих гнівом, радістю, любов'ю, Немудрих слів, сильніших за премудрі! (Максим Рильський, I, 1960, 248); // Позбавлений будь-якої розкоші, багатства; досить скромний. Вуйко встиг давно вже пообідати свій немудрий обід, відпочив трохи й косу підклепав... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 120); Невеличкий похідний чемоданчик Норового було вже зібрано. Лежало там усе немудре майно студента (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 191); // Простий формою та змістом. Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 80); // Який не потребує великих зусиль, уміння, хисту і т. ін. Наступного дня взялася Савета за немудрі свої обов'язки: випрала перепріле від бруду й поту шмаття трьох чоловіків, навела сякий-такий лад (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 280). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 340.
"Словопедія"
нему́дрий - прикметник
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Немудрий, а, е.
1) Глупый, безтолковый.
2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую. Шевч.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
незамысловатый
Словари и энциклопедии на Академике
сякий-такий — I (звичайний, не особливий, нічим не примітний), такий собі, немудрий, нехитрий, невигадливий II ▶ див. негідний, поганий …
простий — I 1) (нескладний за будовою, устроєм), нескладний, елементарний 2) (для розуміння, виконання), нескладний, легкий, неважкий, зроумілий, елементарний, немудрий, нехитрий, нехитромудрий, простісінький; необтяжливий
Ілюстрації
|
