Драпіка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:19, 29 березня 2023; Mykhalina.fufkm22 (обговорення • внесок)
Драпіка, -ки, об. = Дряпіка - чол. і жін., розм. Те саме, що драпіжник, дряпіжник. О. 1861. XI. 28.
Сучасні словники
Той, хто оббирає, обдирає кого-небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка.
Ілюстрації
Див. такожДрапіжник http://wiki.kubg.edu.ua/Драпіжник Джерела та літератураСловник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 407. http://sum.in.ua/s/drapizhnyk |