Жолобець

Жолобець, -бця, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.

Сучасні словники

ЖОЛОБЕ́ЦЬ бця́, ч. Зменш. до жо́лоб.

Приклади^

Ось він [ворон] торкнувся землі і боком, боком покривуляв до жолобців, з яких їли кури. (М. Стельмах) Криничини не було, її замулило зливою останнього літа, була лише яма на її місці і джерело, що з нього витікала жолобцем вода. (У. Самчук) Побачила Мальва – застигли рибки, що одна за одною розігналися по жолобці, яким витікала з басейну вода, і чомусь зупинилися в розгоні. (Р. Іваничук) [Поцілуйко:] Проганяєте? Гаразд. Я піду, але за мою ганьбу ви і ваша жінка проллєте відро кривавих сліз. Я знайду той жолобець, у який поллються вони. (М. Стельмах)

Ілюстрації

style="width:20%; padding-top:1em;"

27032023.jpg Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]