Мішаний

Мішаний, -а, -е. Смѣшанный.

Тлумачний словник

МІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мішати

1. На стінах і на сволоці хрестами звисає сухий чебрець, мішаний з чорнобривцями (Яків Качура, II, 1958, 48); // у знач. прикм. — Тут неначе товар в мішаній череді: є й овечки та телята,.. — говорила говорлива Мокрієвська (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 294);

Ми знов пішли лісом, але він уже був не такий густий і не чисто ялиновий, а мішаний (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1958, 28).

Ілюстрації

Див. також

Мішати Мішанка

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 760.

Словарь української мови: зібрала редакція журнала “Кіевская Старина”. Том ІV: Р-Я / Упорядкував, з додатком власного матеріалу Борис Гринченко. Київ: Друкарня Акційного Товариства Н. Т. Корчак-Новицького у Київі, 1909. 563 с.