Замужжя

Замужжя, -жя, с. = Заміжжя. Замужжя — заму́жжя іменник середнього роду, істота розм. Замужжя — ШЛЮБ (спільне родинне життя чоловіка з жінкою), ПОДРУ́ЖЖЯ, СОЮ́З, ЗАМІ́ЖЖЯ, ЗАМУ́ЖЖЯ розм. (життя одруженої жінки). Йому снилася Анеля, яка чомусь тримала на руках його доньку від першого шлюбу (Ю. Одруження, шлюб (стосовно до дівчини, жінки); життя одруженої жінки.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАМУ́ЖЖЯ, я, сер., розм. Те саме, що заміжжя. — Я родичів шаную, — сказала Галя, — але в таких річах, як замужжя, маю свою волю (Іван Франко, VIII, 1952, 48); Цілий рік до мене залицявся [жених], Над життя любити присягався, Щастя у замужжі обіцяв (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 102); – А що? Яково тобі у замужжі? Покращало? (Марко Вовчок). Також ЗАМУ́ЖЖЯ - ЗА́МУЖЖЮ присл., заст. Приклад: У її [неї] є небога замужжю. Чоловік і троє дітей. (Ганна Барвінок)

Ілюстрації

Джерела та література

- Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 223. - Орфографічний словник української мови. - Словник синонімів української мови. Джерело: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F http://sum.in.ua/s/zamizhzhja https://ukr.media/esoterics/381506/ https://extrasensoritsa.in.ua/%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB-%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F/