Об’їздити

Об’їзди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = Об’їзджати.

Об’ї́здити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ОБ’Ї́ЗДИТИ (їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь), ОБ’Ї́ХАТИ, ОБКОЛЕСИ́ТИ [ОБКОЛЕСУВА́ТИ розм.], ВИ́ЇЗДИТИ, ОБЛІТА́ТИ підсил., ОБКРУТИ́ТИ розм., ОБМІ́РЯТИ розм., ОБМІ́РИТИ розм. рідше. - Недок.: об’їжджа́ти, об’їзди́ти, обкру́чувати, обмі́рювати. Також ОБ'ЇЗДИТИ, -їжджу, -їздиш док., перех. 1. Привчати ходити в запряжці або під сідлом (про коня). 2. Пробною їздою, роботою перевіряти придатність, готовність чого-небудь до використання.

• Об’їздив я, дівчино, Села й города, Та не знайшов кращої Як ти, сирота (пісня); - Це надзвичайно! - сказав він Мічуріну, ще раз оглядаючись на сад. - Я об’їхав усю планету. Я бачив рослинний світ, але найголовніше про нього я збагнув тут (О. Довженко);
• За всі свої діяльні літа Юхим Наумович Нехай Уздовж і впоперек півсвіта Обколесив із краю в край (С. Воскрекасенко);
• - Як тут [в Угорщині] Україну нагадує, братці! - збуджено озирався Хома на всі боки. - Може, це ми землю вже кругом обміряли та й знову додому повертаємось (О. Гончар).

Ілюстрації

Джерела та література

Великий тлумачний словник сучасної української мови(з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. — ISBN 966-569-013-2

"Всесвітній словник української мови"