Кільчитися

Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Каменец. у. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. Подольск. г.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КІЛЬЧИТИСЯ, иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати. Коли насіння набубнявіє й почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках, накривають зверху зволоженим полотном (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 78).

Приклади

Спасибі, що росте трава і що душа жива, і що біліє голова, і кільчиться трава. (В. Стус) Маленьке пшеничне зерно кільчиться рожевим, мов дитяче личко, зубчиком. (П. Загребельний) Дідько слухав, як під містом свавільно пружиться, кільчиться паростя [парость], як проростає воно крізь асфальтово-кам'яну скоринку. (В. Дрозд) Відчув [Петро] прохолодний, але виразний подих землі – в ній ось-ось почне кільчитися кинуте з осені насіння. (Валерій Шевчук) У горіхів ліщини протягом короткого часу зберігається здатність кільчитися. (з наук. літ.)

Ілюстрації

Див. також

Проростання

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах.Том 4, 1973. Стор. 162.