Обценьки
Обце́ньки, -ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла). Вас. 161.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБЦЕ́НЬКИ, ів, мн.
1. Ручне металеве знаряддя у вигляді щипців з загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева (Степан Васильченко, II, 1959, 226); [Івась:] Ще раз подивлюсь на неї [картину], а тоді вже заб'ю навічно (Починає витягати цвяхи обценьками) (Іван Кочерга, II, 1956, 385); Гриньо обценьками відкушував шматочки дроту (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 72);
- Образно. Мокра зима заціпеніла в цупких обценьках морозу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 152); * У порівняннях. [Дранко:] А тут мов обценьками здавило [горе] тебе і ріже тобі душу, як крицю тупий терпуг!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 179);
- заст. Знаряддя катування. Усе спробують над ними [стратенцями] майстри-кати: і розпечені до червоного обценьки.., і пружини, які застромлюють у всі отвори людського тіла (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 103).
♦ Обценьками не вирвеш (не витягнеш і т. ін.) слова (відповіді і т. ін.) — ніяк не доб'єшся слова (відповіді і т. ін.). І, вона знає, вже більше нічого питати Андрія: обценьками не вирвеш зайвого слова (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 813).
2. перен. Охоплення противника з флангів для повного його оточення. Капітан Коваленко був.. серед тих резервів, яких надбано з півночі й з півдня, які стояли, нарощуючи сили, готуючись замкнути обценьки за спинами угруповання фон-Паулюса
ОБЦЕНЬКИ - КЛІ́ЩІ (металевий інструмент перев. для захоплювання, тримання розпеченого металу); ЛЕ́ЩА́ТАдіал.;ОБЦЕ́НЬКИ (інструмент для витягування цвяхів); ПАСАТИ́ЖІ (універсальний інструмент, який об’єднує в собі плоскогубці, кусачки, викрутку тощо); ПЛОСКОГУ́БЦІ (інструмент з плоскими, плескатими кінцями); ЩИ́ПЦІ (інструмент з прямими кінцями для затискування, захоплювання, розколювання, виривання чогось); ГОСТРОГУ́БЦІ, ГОСТРОЗУ́БЦІ, КУСА́ЧКИ (інструмент для відкушування дроту, цвяхів і т. ін.). Вхопивши в руки ковальські кліщі, старий підступив до горна (П. Колесник); Співали тут і колядок, Палили клоччя, ворожили, По спині лещатами били, Загадували загадок (І. Котляревський); На столику біля саморобного дерев’яного верстата різні інструменти: пилка, молотки, кусачки, обценьки (О. Донченко); Юрко сидів просто на підлозі, обклавшись викрутками, плоскогубцями, і з двох старих прасок складав одну (Ю. Мушкетик); Обценьками питавсь, кліщами, Крючками, щипцями, зубами, Щоб вирвать проклятущу сталь (І. Котляревський); Яворський стояв на порозі машинного відділу й гострогубцями відкушував маленькі шматочки дроту (С. Чорнобривець).
