Лічений
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:16, 9 грудня 2022; Mibondar.fpmv22 (обговорення • внесок)
Лічений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. Ном. № 11104. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся. Ном. № 5249.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до лічити 11. Вовк і лічені вівці бере (Номис, 1864, № 11104); [Педоря:] Не беріть, бо пироги лічені! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 497).
Не лічено кого, чого — про велику кількість кого-, чого-небудь. [Чабан:] А ти ж зсідки знаєш, що я сірома? А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (Степан Васильченко, III, 1960, 241).
2. У знач. прикм. Дуже малий кількісно. Як тікати? Зосталися лічені дні, коли не години [до розстрілу] (Юрій Яновський, II, 1954, 28); Роботи ще було багато, а часу — лічені хвилини (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 40).
Словник української мови у 20 томах
ЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до лічи́ти¹
1. Вовк і лічені вівці бере (прислів'я); [Педоря:] Не беріть, бо пироги лічені! (І. Нечуй-Левицький); Аріант уже знав, як перелічити своїх досі ніким не лічених підданців (І. Білик). 2. Дуже малий кількісно. Роботи ще було багато, а часу – лічені хвилини (В. Кучер); За лічені секунди він уже стояв на порозі й гостинно запрошував до хати (Ю. Винничук); За лічені хвилини я проковтнув увесь сніданок, подумав був попросити добавки, але вирішив утриматись (О. Авраменко, В. Авраменко).