Драбиняк
Драбиняк, -ка, м. 1) = Драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93. 2) Очень худая лошадь. НВолын. у.
ДРАБИНЯ́К, а, чол., розм. 1. Віз із драбинами (у 2 знач.). Коли сонце підбилось на полудні, до Настиних воріт.. під'їхав на драбиняку сусід Матвій (Степан Васильченко, I, 1959, 289). 2. Те саме, що драбина 2. Засіли по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105). 3. перен., зневажл. Дуже худий, з випнутими ребрами кінь. Прокіп у колгоспі — господар, і коні в нас гладкі та верткі всі, як в'юни. Де б то нині в колгоспі хтось тримав драбиняки! (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 32).
Зміст
Переклад
англ. Ladder
франц. Échelle
рос. Лестница
казах. Баспалдақ
гінді. सीढ़ी
кит. 梯子
япон. はしご
нім. Leiter
Сучасні словники
Драбиняк - 1. віз із драбинами;
2. Те саме, що драбина;
3. Дуже худий, з випнутими ребрами кінь (зневажливо)
Ілюстрації
|
|
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. 1971 - Стор. 404
