Беззаконник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:00, 14 жовтня 2019; Kolanova.pi19 (обговорення • внесок)
Беззаконник, -ка, м. Беззаконникъ, преступникъ. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.
Зміст
Словник Грінченка
української мови Бориса Грінченка
Сучасні словники
української мови
Беззаконник, -ка, м.Той, хто порушує закон. Цар.. зараз же бомагу й посилає. Щоб беззаконника такого-то схопить (Гл., Вибр., 1957, 60).
Синоніми до слова беззаконник
- СВАВІЛЬНИК (той, хто проявляє свавілля), СВАВОЛЕЦЬ, САМОВОЛЕЦЬ, САМОПРАВЕЦЬ, САМОДУР, БЕЗЗАКОННИК.
[1]
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px | x140px |
Медіа
