Нарізувати

Нарізувати, -вую, -єш, сов. в. нарізати, -ріжу, -жеш, гл. 1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. Нарізує на скрипці.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАРІ́ЗАТИ див. нарізувати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 171.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Нарі́зати Cм. нарізувати.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

НАРІЗА́ТИ див. нарі́зувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 171.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

нарізати I нар`ізати див. нарізувати.

Ілюстрації