Домовина

Домовина, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. Домовинка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ДОМОВИ́НА, и, жін.

• 1. Місце, де поховано померлого; могила. — Чи пронизала тебе вража куля у бої [бою]?.. І загребли твої кості з кінськими кістками в одну домовину? (Панас Мирний, II, 1954, 65); У порівняннях. Було темно, мов у домовині (Яків Качура, II, 1958, 421).

• 2. Те саме, що труна. Гробокопателі в селі Волочать трупи ланцюгами За царину — і засипають Без домовини (Тарас Шевченко, II, 1953, 150); Опанас ішов за домовиною, не зводячи очей з свого сина (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 60); Заможніші селяни купують рівні стовбури на дошки або домовини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77); Образно. Хлопцеві вдалося нарешті видертися з панцирної домовини [броньовика] (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСЗ; за ред. І. К. Білодіда 1970—1980

Домови́на, ни, ж.

• 1. Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.

• 2. Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. Домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.): Наукова думка, 2006.

Труна́ або домови́на — спеціально зроблена скриня, у якій ховають у землі мертві тіла (покійників). Труни для поховання знатних осіб, зроблені з дорогих матеріалів, називають також саркофагами. Слово «труна» походить через посередництво пол. trumna від сер.-в.-нім. truhne (суч. нім. Truhe) — «ящик», «скриня».

Словник сучасного українського сленгу (2006)

Домовина — И, ж. Ресторан швидкого харчування «Домашня кухня». Давай перекусим. — У Домовину?

Історичний екскурс

У слов'янських регіонах звичай поховання в труні розповсюджується разом з християнством.

Після хрещення Русі в X столітті (988 р. — дата офіційного прийняття православного хрещення великим князем Володимиром), але далеко не відразу, а поступово, слов'яни переходять до поховання померлих у землі в трунах з дощок або видовбаних колод, які також одержали назву домовин. До речі, дотепер у багатьох областях ця назва збереглася.

Опис домовини

Труна найчастіше має специфічну форму, кришку (зазвичай називається віко), що нерідко буває обшита тканиною ззовні (найчастіше червоним, хоча можливі і інші кольори) і всередині (найчастіше білим). Може бути прикрашений рюшем, глазетом тощо.

Останнім часом разом з трунами однокришок уживаються труни двохкришок, в яких нижня кришка, як правило, залишається весь час закритою, а верхня кришка відкривається для прощання.

Ілюстрації

Мармурова домовина князя Ярослава

Сучасна домовина

Домовина за ціною квартири

Див. також

• Смерть
• Труна
• Поховання