Розлучниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:39, 1 грудня 2021; Aichaplynska.ij21 (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РОЗЛУ́ЧНИЦЯ, і, жін., розм. Жіночий рід до розлучник. Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, Вдова молодая (Тарас Шевченко, II, 1963, 153); — О прокляття! Кому сказати? Хто навчить, як позбутися злої розлучниці, як привернути Прохора (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 168).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 731.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.